Теорія АДУ у Великобританії.
Вивчення державного управління в системі англійського академічного знання суспільства почалося наприкінці XIX ст.
Наукові дослідження до початку 30-х років XXст. зводилися, як правило, до формально-юридичного опису державно-правових інститутів, оскільки панував інституціональний підхід до вивчення адміністративно-державного управління. Найвідомішими вченими в цей період були Е. Баркер, Д. Коул, Г. Ласкі, Ч. Маннінг, У. Робсон та ін.
Починаючи з 30-х років в англійській школі адміністративно-державного управління починають панувати біхевіоральні методи вивчення державного адміністрування. Із самого початку в рамках біхевіоральної методології склалися дві основні тенденції — соціологічна та економічна, джерелами яких стали два різних розуміння природи людської поведінки. Економісти розглядали політику і державне управління як сферу раціональної діяльності людей з незмінними цілями, що зводяться до прагнення отримати максимальну вигоду. Прихильники соціологічного підходу, навпаки, прагнули уникнути подібної однозначності і примітивізму, вбачаючи в політичній поведінці і державній діяльності результат впливу культурних традицій, яким людина підкоряється в більшості випадків неусвідомлено.
Ще в 1908 р. Дж. Уоллес вперше поставив серйозно питання про значення неусвідомлених мотивів і політичної діяльності та про роль пропагандистських символів у державному управлінні.
Найвизначнішими представниками соціологічного напряму стали Е. Берч, І. Берлін, У. Риз, Р. Роуз. На думку І. Берліна, основним у філософії державного управління є покора і насильство, тому обходити питання виправдання влади і підпорядкування їй учені не мають права. Є чи немає консенсусу щодо авторитету держави в суспільстві Р. Роуз вважає головним питанням будь-якої політичної системи. У. Риз виділяє три основні значення терміна «держава»: політично організоване і територіально обмежене суспільство, політично організоване відповідно до моральних ідеалів суспільство, уряд як установа. У роботах Е. Берча розглядаються три поняття відповідальності в державному управлінні: відповідальність перед суспільною думкою, проведення продуманої державної політики, основаної на всебічному аналізі проблем, відповідальність перед парламентом. Е. Берч вважає, що англійська державна система надає можливість впливати на суспільну думку: уряд може і повинен знаходити компроміс з провідними групами суспільства, виховувати громадськість, щоб вона усвідомила мотиви, які рухають урядовою діяльністю.
За Д. Кевенеєм реалізація особистих здібностей лідера у Великобританії цілком залежить від традиційних інститутів, поза якими шлях «наверх» у британській політичній системі неможливий. Керівником країни може стати тільки той, хто пройшов весь курс політичної соціалізації: від рядового члена парламенту до лідера фракції.
Економічний напрям в англійській школі адміністративно-державного управління почав набирати силу після Другої світової війни. Економісти розглядали державне управління як сферу раціональної діяльності людей. Відомий англійський політолог Б. Баррі розробив концепцію «економічного типу» державної влади, здійснюваної через погрози та обіцянки. Владні відносини в суспільстві Б. Баррі розглядає в поняттях виграшів і втрат.
Видний англійський філософ М. Оукшотт розробив дві концепції адміністративно-державного управління: цільову та цивільну. На його думку, цих типів адміністративно-державного управління в чистому виді немає ніде, оскільки вони являють собою ідеальні теоретичні конструкції. М. Оукшотт пропонує характеристику цільового державного управління. Громадян у такій державі розглядають як працівників підприємства, що існує для досягнення певних цілей. Формальної рівності немає - цінність людини визначається її внеском у загальну справу.
Французька школа АДУ.
У Франції теорія адміністративно-державного управління склалася до певної міри як підсумок розвитку науки державного (чи конституційного) права. Починаючи з кінця XIX ст. у роботах з конст...
